«Я думала, що сер Пол — старий і буркотливий. А опинилося — молодий, веселий. Я навіть на колінах у нього сиділа. Ми співали разом. Просто супер!» — поділилася враженнями з МЕ 10-річна леді з «жовтого підводного човна».

Таким мажорним акордом закінчилася для Верочки Четверікової і інших конкурсантів Yellow Submarine напіводнорічна праця. Правда, акордом несподіваним. Зустріч з сером Маккартні була сюрпризом для всіх — для продюсерського центру Петра Полатарева, що затіяв «субмарину», для юних музикантів, та ж для легендарного ліверпульца.Його щільний графік був розписаний задовго до приїзду до Києва. Мережа зустрічей, репетицій, підготовчого сум'яття Маккартні була така густа, що крізь неї не могла просочитися ні хвилинка поза планами. Але проте. Не дарма говорять — було б бажання, а час знайдеться. Як видимий, у живої легенди рок-н-ролу на шлось. Ну а як інакше? Уявіть собі, що ви — зірка світового масштабу. Ваш творчий шлях змінив історію. У вас мільйони, слава, поклонники. Йдуть роки. І, по суті, стає зрозумів але, ви — не людина, а культ, епоха! І маленькі діти, прагнучи досягти професійних висот, вчаться на вашій музиці. Збираються для того, що б продемонструвати своє розуміння вас. Ну, не невже не знайдеться півгодини на зустріч з ними! На те, та б привітати покоління, вдячне вам за праці. Це — вольна інтерпретація, така ж вольна, як виконавські експерименти дітей, граючих The Beatles 14 червня. Але, можливо, саме так міркував сер Маккартні, запрошуючи переможців Yellow Submarine в свою резиденція не за довго до початку довгожданого шоу. І від нині у конкурсу Yellow Submarine є свій Почесний Президент. Не мало не багато — легендарний Пол...читати далі